Наукові пропозиції

ПЕРШИЙ НАПРЯМОК ДОСЛІДЖЕНЬ.

Можливі теми:

Оцінка та прогноз екологічного ризику від забруднення атмосферного повітря викидами автотранспортних засобів.

Оцінка та прогноз утворення кислотних опадів від джерел забруднення на урбанізованих територіях.

Оцінка та прогноз утворення  фотохімічного смогу в  мегаполісах від автотранспортних засобів, що працюють на бензині та дизельному паливі.

 Управління екологічною безпекою атмосферного повітря  навколо автомобільних шляхопроводів.

ДРУГИЙ НАПРЯМОК ДОСЛІДЖЕНЬ.

Можливі теми :

Взаємовплив глобальних змін клімату  та забруднення атмосферного повітря  великих міст (урбоценози).

Вплив глобальних змін клімату на складові навколишнього середовища.

Вплив забруднення урбанізованих територій на розповсюдження захворюваності населення на Ковід-19.

ТРЕТІЙ НАПРЯМОК ДОСЛІДЖЕНЬ.

Можливі теми :

Створення низьковуглецевих енергоефективних стійких урбосистем для пом’якшення наслідків змін клімату.

Біоємність   урбанізованих територій  та її вплив на глобальні зміни клімату.  Впровадження енергоефективних технологій «зеленого будівництва».

ЧЕТВЕРТИЙ НАПРЯМОК ДОСЛІДЖЕНЬ.

Можливі теми :

Екологічне управління. Інтеграція  з європейським законодавством у відповідно до стандартів ISO -14000.

Оцінка екологічного та техногенного  ризику як фактору формування гідної праці в умовах сталого розвитку.

Пропозиції  для реалізації спільних проектів

1. Зміни категорій якості біосфери, як індикатор антропогенного впливу (Кіотський та Монреальський протоколи, Паризька угода, «зелене будівництво».


2. Організація управління екологічною діяльністю на основі стандартів і директив Європейського союзу.


3. Моніторингові дослідження і прогнозування забруднення атмосфери та екологічної безпеки.


4. Організація безпечної експлуатації будівель і споруд.


5. Інтелектуальна власність.


6. Організація інвестиційного процесу та будівельна діяльність.


7. Технічна експертиза будівель і споруд.


8. Екологічна оцінка та аудит (+ ОВНС).


9. Організація зелених покрівель.


10. Розроблення енергетичного паспорту будівель та споруд.


11. Впровадження енергоефективних заходів.

Благоустрій і реконструкція промислових депресивних ландшафтів

Термін виконання: 2 роки

В індустріальних містах з часом багато промислових підприємств можуть виходити з ладу або закриватися, що призводить до відсутності використання занедбаних об'єктів за функціональним призначенням. Також відомо, що в подібних міських пунктах спостерігається підвищення екологічної небезпеки, що призводить до загострення ризиків здоров’ю та життєдіяльності населення. Причиною цього є мала кількість озеленення. Тому ідеальне потенційне середовище для рекультивації території під паркові зони — це занедбані промислові території.

Таким чином, створюючи рекреаційні зони на занедбаних територіях, можна вирішити дві проблеми одночасно: уникнути проблему непрактичного використання непридатних земель за рахунок її рекультивації під парки, і зменшити ризики життя населення за рахунок поліпшення екологічної небезпеки шляхом реконструкції та благоустрою промислових депресивних ландшафтів.

Мета роботи: виявити потенційні промислово депресивні території в прикордонних промислових зонах під благоустрій та реконструкцію для зниження ризиків здоров'ю населення.

Завдання роботи:

1. Обстеження промислових прикордонних територій.


2. Оцінка екологічних ризиків для населення.


3. Розроблення перспективних напрямів благоустрою та реконструкції територій.


4. Проведення біологічної рекультивації та реконструкції територій

          Очікувані результати: підвищення екологічної безпеки депресивних промислових територій, зниження ризиків життєдіяльності населення, розвиток промислового екотуризму на упорядкованих територіях.

Вплив закриття нерентабельних шахт на екологічний стан основних життєзабезпечуючих ресурсів  Донецько-Придніпровського регіону

Термін виконання: 2 роки

Світовий досвід показує, що процес закриття шахт характеризується посиленням еколого-соціальних проблем у шахтарських регіонах. Для зони Донецької та Луганської областей це  питання стоїть особливо гостро, оскільки супроводжується погіршенням якості питної води у колодязях населення, просіданням денної поверхні грунту та руйнування будівель і споруд різного призначення, втрати природних ресурсів та погіршення стану довкілля та здоров’я населення.

Проблеми водопостачання населення Донецької та Луганської областей ускладнюються ще і тим фактом, що в цих областях  незважаючи на порівняно великі прогнозні запаси підземних вод (2464 та 4790 тис.м3/добу відповідно), водоносні горизонти розташовані в безпосередній близькості від поверхні або перекриті малопотужною товщею четвертинних відкладів. Це говорить про низький ступінь захищеності від забруднення.

Для стабілізації стану територія після закриття вугільних шахт потребує, перш за все, належної моніторингової оцінки та прогнозу негативних наслідків на найближче десятиліття.

Мета роботи: виявити потенційні ризики для навколишнього середовища та здоров’я населення від підняття  рівня грунтових вод внаслідок закриття нерентабельних вугільних шахт  на території селищ Донецько-Придніпровського регіону

Завдання роботи:

1. Обстеження промислових прикордонних територій та виявлення зон підтоплення територій Донецького-Придніпровського регіону.


2. Виявлення зон впливу  техногенного підтоплення на основні життєзабезпечуючі ресурси  (якість питної води в колодязях селищ, просідання територій під житловими масивами та руйнування приміщень тощо).


3. Оцінка та прогноз розвитку процесів підняття рівня грунтових вод та екологічні ризики для здоров’я населення, яке проживає на підконтрольній території.


4. Рекомендації щодо ведення моніторингу підземних вод.


5. Розроблення рекомендацій та перспективних заходів щодо закриття нерентабельних шахт.

          Очікувані результати: підвищення екологічної безпеки територій Донецько-Придніпровського регіону, зниження ризиків життєдіяльності населення.

Розвиток технологій «зеленого будівництва» під час будівництва та  реконструкції будівель та споруд різного призначення

Термін виконання: 2 роки

Впровадження технологій «зеленого будівництва» дає наступні переваги порівняно з традиційними технологіями будівництва: значне скорочення викидів парнікових газів, сміття та забруднених водних ресурсів, створення більш комфортних умов в приміщеннях щодо якості повітря, а також за акустичними та тепловими характеристиками, зниження рівня забрудненості основних життєзабезпечуючих ресурсів.

За існуючими підрахунками закордонних авторів – експлуатація зелених будівель порівняно з традиційними спорудами є економічно вигідною, оскільки на 25% зменшуються витрати на електроенергію,  на 30%  знижуються потреби водопостачання, зниження витрат на обслуговування будівлі за рахунок більш високого рівня якості сучасних засобів управління, ефективного контролю та оптимізації роботи всіх систем. Принципи «зеленого» будівництва призведе до очікуваного посилення  екологічного законодавства, яке пов'язане з обмеженням викидів вуглецю. Ще одна перевага «зеленого» будівництва – постійне зниження собівартості. Більшість «зелених» будівель дорожча за звичайні не більш як 4%, що звичайно компенсується в перші 3 – 5 років за рахунок зниження експлуатаційних витрат. В світі на даний час інвестування в будівництво звичайних будівель розглядається як збільшення власних ризиків та підвищення відповідальності.

Мета роботи: Впровадження енергоефективних технологій «зеленого будівництва».

Завдання роботи:

-         Створення екологічно чистих будівельних матеріалів, в т.ч. вуглецево-поглинаючі матеріали в будівництві.

-        Енергоефективні «зелені конструкції» (зелені покрівлі, огородження).

-        Підвищення якості житла за рахунок оптимального міського проектування.

          Очікувані результати: Зниження собівартості житла, підвищення привабливості  та якості житлових приміщень.